Жорсткість фіксації переломів щелеп при дії фізіологічних навантажень

Автор(и)

  • Олександр Панасович Заховайко Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського",
  • Микола Шидловський Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського",
  • Ольга Мусієнко Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського",
  • Сергій Тріфонов Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського",
  • Тетяна Павличук

DOI:

https://doi.org/10.20535/2409-7160.2019.XX.172357

Ключові слова:

перелом, щелепа, засіб фіксації перелому, остеосинтез, переміщення, жорсткість

Анотація

Розглянуті питання надійності засобів фіксації переломів (ЗФП) щелепи людини під дією функціональних стискаючих сил, згинальних та крутильних моментів в квазістатичних режимах. Наведено опис експериментального засобу та методики випробувань. Проведено аналіз роботи ЗФП на прикладі щелеп з засобами фіксації переломів у вигляді пластин, зроблена обробка результатів експериментів, їх обґрунтування та висновки щодо використання цих даних. Встановлено, що найбільша жорсткість при вертикальному та горизонтальному навантаженні спостерігалась при фіксації титановим гвинтом. При цьому системи фіксації одним гвинтом виявилися нестійкими до ротаційних навантажень. Найменші показники жорсткості виявились при фіксації Т-подібною пластиною. Для підвищення жорсткості з’єднання уламків запропоновані нові типи пластин (трикутна та V - подібна).

Посилання

  1. Neff A, Cornelius CP, Rasse M, Torre DD, Audigé L: The comprehensive AOCMF classification system: condylar process practures—level 3 tutorial. Craniomaxillofac Trauma Reconstr 7(Suppl 1):S044-58, 2014
  2. Шидловський М.С., Копчак А.В., Шпак Д.Ю. Деформаційні характеристики систем остеосинтезу нижньої щелепи / Вісник СевНТУ. Збірник наукових праць. Серія: Механіка, енергетика, екологія - Вип.133/2012 – Севастополь, 2012. – С. 191-194.
  3. Дубневич Я.М., Павличук Т.О., Шидловський М.С. Характеристики міцності системи фіксатор-кістка при внутрішньосуглобових переломах нижньої щелепи // Збірка матеріалів Всеукраїнської науково-технічної конференції молодих вчених та студентів «Інновації молоді – машинобудуванню», секція "Динаміка і міцність машин". – К: НТУУ «КПІ» 2017. – С. 74-77.
  4. Маланчук В.О., Шидловський М.С., Копчак А.В. Натурне дослідження жорсткості систем "фіксатор-кістка" при переломах нижньої щелепи // В кн.: Матеріали ІІ міжнародної конференції "Біомедична інженерія і технологія". – Київ, 17-18 березня 2011. – С. 115-117.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-08-15

Як цитувати

Заховайко, О. П., Шидловський, М., Мусієнко, О., Тріфонов, С., & Павличук, Т. (2019). Жорсткість фіксації переломів щелеп при дії фізіологічних навантажень. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XX). https://doi.org/10.20535/2409-7160.2019.XX.172357

Номер

№ XX (2019): Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта

Розділ

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ МЕХАНІКИ ДЕФОРМІВНОГО ТВЕРДОГО ТІЛА

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.