Автоматизоване проектування дискових обкатних фрез для обробки відрізних пил з нерівномірним кроком

Автор(и)

  • Олексій Івановський Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського",
  • Тетяна Ніколаєнко
  • Валерія Парненко Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського",

DOI:

https://doi.org/10.20535/2409-7160.2019.XX.172933

Ключові слова:

обкатна фреза, нерівномірний крок, відрізна пила

Анотація

В роботі на основі досліджень формоутворення дискових відрізних пил з нерівномірним кроком їх зубів у групі розглянуті основні положення автоматизованого проектування дискових обкатних фрез для обробки таких пил. Показано, що вхідні параметри різальної частини обкатних фрез залежать від діаметрів оброблюваної пили, її кількості зубів, кута профіля та значення переднього кута. Встановлено, що кількість зубів обкатної фрези відповідає кількості зубів в групі, яка кратна кількості зубів оброблюваної пили. В режимі автоматизованого проектування визначені діапазони відрізних пил, які обробляються однією обкатною фрезою. З застосуванням мови Visual Basic у програмі Solid Works надана методика створення параметричної моделі фрези та побудови її твердотільної моделі. В роботі наведені результати досліджень по точності відрізних пил, виготовлених дисковими обкатними фрезами за їх кресленнями, одержаними в результаті їх автоматизованого проектування.

Посилання

  1. Равська Н.С. Структурна схема автоматизованого проектування дискової обкатної фрези / Равська Н.С., Парненко В.С. //Збірник наукових праць, VIII Міжнародна науково-технічна конференція «Прогресивні технології у машинобудуванні» (м. Івано-Франківськ, 4-8 лютого 2019) Івано-Франківськ, 2019. С.205-208.
  2. Бабенко А.Є., Равська Н.С., Боронко О.О., Парненко В.С. Про вплив на коливання фрези кута нахилу зубців. Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. Житомир, 2000. №12. С.49-54.
  3. ГОСТ 2679-93 (ИСО 2296-72). Фрезы прорезные и отрезные. Технические условия. Чиний від 1997.07.01. М.: Межгосударственный стандарт, 2010.
  4. Равська Н. С. Дослідження багатозубих інструментів з застосуанням 3D проектування. Вісник ДДМА. Збірник наукових праць. 2014. №2(33), С.54-59.
  5. Prakash Mahadeo Dixit, U.S. Dixit. Modeling of Metal Forming and Machining Processes: by Finite Element and Soft Computing Methods. Springer Science & Business Media, 2008. 590p.
  6. Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А. Бейсик. QBasic, Visual Basic і VBA. Львів, Деол, СПД Глинський, 2004. 160с.
  7. Мазур М.П., Внуков Ю. М., Залога В.О., Новосьолов Ю. К., Якубов Ф.Я. Основи теорії різання матеріалів: підручник. Львів: Новий світ, 2000. 422с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-10

Як цитувати

Івановський, О., Ніколаєнко, Т., & Парненко, В. (2019). Автоматизоване проектування дискових обкатних фрез для обробки відрізних пил з нерівномірним кроком. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XX). https://doi.org/10.20535/2409-7160.2019.XX.172933

Номер

№ XX (2019): Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта

Розділ

ПРОГРЕСИВНА ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ МАШИНОБУДУВАННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.