ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕТАЛУРГІЙНОГО ЗВ’ЯЗКУ ПРИ КОМБІНОВАНОМУ ЛАЗЕРНО-ЛИВАРНОМУ ПРОЦЕСІ ВИГОТОВЛЕННЯ БІМЕТАЛІВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2409-7160.2019.XX.175592Ключові слова:
лиття, біметали, лазерне поверхневе структурування, лазерно-ливарні процесиАнотація
Використання в сучасному виробництві двошарових стальних біметалів веде не тільки до істотної економії дорогих матеріалів, а й досягається якісно нові властивості виробів. В роботі виконані теоретичні та експериментальні дослідження процесу виготовлення листових біметалів з використанням лазерно-ливарних процесів, при якому між його складовими забезпечується металургійний зв'язок. Перед проведенням експерименту було проведено моделювання температурного поля у двофазовому середовищі в процесі сплавлення біметалу. Комбінований лазерно-ливарний процес здійснювався в два етапи. На поверхні зразків з жаростійкої нержавіючої сталі 20Х23Н18 за допомогою сфокусованого лазерного випромінювання в імпульсному високочастотному режимі формувались концентричні виступи різноманітної форми із різними геометричними розмірами. Після цього на поверхню зразків заливалась розплавлена конструкційна сталь марки Ст.3. Результати показують, що за рахунок керування формою виступів функціонального шару досягається підвищення температури в зоні сплавляння, що в свою чергу веде до утворення надійного з’єднання між складовими. Для створення повного металургійного зв'язку між двома металами важливі дві речі: достатня температура перегріву розплаву по відношенню до іншого, на величину, що залежить від розмірів та форми нанесеного рельєфу, а другий – швидкість охолодження розплаву, обумовлена товщиною шару другого компоненту та схемою заливання.Посилання
- T. Heijkoop. Cast-Bonding—a New Process for manufacturing Composite Wear Products / T. Heijkoop, I. R. Sare. // Cast Metals. – 1989. – №2. – С. 160–168., DOI: 10.1080/09534962.1989.11818997
- Baron C. The determination of the thickness of composite layer for ball casting / Baron C, Bartocha D, Szajnar J. // Archives of Materials Science and Engineering. – 2007. – №28. – С. 425–428.
- New trends and advances in bi-metal casting technologies / M. Ramadan, N. Fathy, K. S. Abdel Halim, A. S. Alghamdi. // International Journal of Advanced and Applied Sciences. – 2019. – №6. – С. Pages: 75–80.
- Патент України №99323 / В. П. Лихошва, І. В. Крівцун, В. В. Романенко, Л. Ф. Головко. // Спосіб виготовлення біметалів при зчепленні його пластин ливарним методом. –опубл. 25.05.2015.
- Третяк В. А. Методи та засоби математичного моделювання процесів теплообміну у двофазовому середовищ: дис.канд. техн. наук./ В. А. Третяк. - К., 2014. - 186 л. – Режим доступу до ресурсу: http://ela.kpi.ua/handle/123456789/8128.
Опубліковано
2019-09-10
Як цитувати
Блощицин, М. С., Головко, Л. Ф., Романенко, В. В., & Салій, С. С. (2019). ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕТАЛУРГІЙНОГО ЗВ’ЯЗКУ ПРИ КОМБІНОВАНОМУ ЛАЗЕРНО-ЛИВАРНОМУ ПРОЦЕСІ ВИГОТОВЛЕННЯ БІМЕТАЛІВ. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XX). https://doi.org/10.20535/2409-7160.2019.XX.175592
Номер
Розділ
ПРОГРЕСИВНА ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ МАШИНОБУДУВАННЯ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.