Дуальна освіта як модель ефективної співпраці роботодавець-університет-студент
DOI:
https://doi.org/10.20535/2409-7160.2019.XX.176349Ключові слова:
інженерна освіта, дуальні форми здобуття освітиАнотація
В роботі розглядаються тенденції, які погіршують загальну професійну підготовку інженерів в Україні. А саме, зменшення кількості зареєстрованих для участі в ЗНО, зменшення кількості випускників, які зацікавлені у проходженні тестування з фундаментальних дисциплін для майбутнього інженера, освітня міграція українців, зменшення кількості зарахованих за державним замовленням та їх середнього конкурсного балу. В якості прикладу проаналізовано такі інженерні спеціальності як 131 Прикладна механіка, 134 Авіаційна та ракетно-космічна техніка, 272 Авіаційний транспорт в провідних технічних ЗВО країни. Описано успішний досвід компанії «Прогрестех-Україна» з впровадження програм дуальної форми здобуття освіти та окреслено необхідність інтенсифікації реалізації Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти на державному рівні.Посилання
- Український центр оцінювання якості освіти [Електронний ресурс]: [Офіційні звіти]. – Електронні дані. – Київ: Український центр оцінювання якості освіти, 2007-2019. – Режим доступу: http://testportal.gov.ua/ofzvit/ (дата звернення 05.08.2019).
- Стадний Є. Українське студентство за кордоном: дані до 2017/2018 навчального року [Електронний ресурс]: [Веб сайт]. – Електронні дані. – Київ: Аналітичний центр CEDOS, 2019. – Режим доступу: https://cedos.org.ua/uk/articles/ukrainske-studentstvo-za-kordonom-dani-do-201718-navchalnoho-roku (дата звернення 05.08.2019).
- Слободян О., Стадний Є. Українські студенти за кордоном: скільки та чому? [Електронний ресурс]: [Веб сайт]. – Електронні дані. – Київ: Аналітичний центр CEDOS, 2019. – Режим доступу: https://cedos.org.ua/uk/articles/ukrainski-studenty-za-kordonom-skilky-ta-chomu (дата звернення 05.08.2019).
- Український центр оцінювання якості освіти [Електронний ресурс]: [Портал відкритих даних]. – Електронні дані. – Київ: Український центр оцінювання якості освіти, 2007-2019. – Режим доступу: http://testportal.gov.ua/zvity-dani/ (дата звернення 05.08.2019).
- Інформаційна система «Освіта.ua» [Електронний ресурс]: [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Київ: Інформаційна система «Освіта.ua», 2019. – Режим доступу: https://vstup.osvita.ua.
- Савченко І. Методологічні підходи і організаційні особливості підготовки кваліфікованих робітників в умовах дуальної системи професійної освіти: досвід країн Євросоюзу та перші етапи реалізації в Україні [Електронний ресурс]: [Веб сайт]. – Електронні дані. – Київ: Logo. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/pto/dualna/7-savchenko-170217.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
2019-09-10
Як цитувати
Гладський, М. М., Фіалковський, А., Барандич, К. С., & Третяков, О. С. (2019). Дуальна освіта як модель ефективної співпраці роботодавець-університет-студент. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XX). https://doi.org/10.20535/2409-7160.2019.XX.176349
Номер
Розділ
ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ ІНЖЕНЕРНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.