Расширение и применение генетико-морфологического подхода при синтезе станочно-инструментальной оснастки зажима

Автор(и)

  • Фарук Эль-Дахаби

DOI:

https://doi.org/10.20535/2409-7160.2019.XX.180428

Ключові слова:

генетическая информация, генетический код, материальная точка, зажимной механизм, тангенциальная сила, цанга, поток энергии

Анотація

Расширение и применение генетико-морфологического подхода в последнее время получил дальнейшее применение и развитие в области структурно-схемного синтеза и создания зажимных патронов с осевым, радиальным зажимом, а больше всего тангенциальным зажимом в машиностроении. Это применение позволило использовать зажимные цанги как фрезерные инструменты для разных операций в обработки. Для этого представлено классификацию и описание для всех потоков мощности для осесимметричного обтекания зажимных устройств для станкостроительных инструментов. В работе проиллюстрированы конструкции и сборка систем различного исполнения и современного уровня развития для мобильных роботов. Представлены закономерности структурно-схемного синтеза станочно-инструментальной оснастки, когда все загаготовленые детали задаются одновременным зажимом нескольких объектов цилиндрической и плоской формы.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-10

Як цитувати

Эль-Дахаби, Ф. (2019). Расширение и применение генетико-морфологического подхода при синтезе станочно-инструментальной оснастки зажима. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XX). https://doi.org/10.20535/2409-7160.2019.XX.180428

Номер

№ XX (2019): Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта

Розділ

ПРОГРЕСИВНА ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ МАШИНОБУДУВАННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.