Кінетичні та механохімічні особливості мікроструктурних перетворень тертьових поверхонь сталі мартенситного класу
DOI:
https://doi.org/10.20535/2409-7160.2019.XX.180908Ключові слова:
сталь мартенситного класу, кінетика тертя, акустична емісія, мікроструктура поверхні, мікрозондовий Оже-аналіз, мастильний матеріал, колоїдний гетерогенний наповнювачАнотація
Анотація. Досліджено кореляції між динамічними процесами в контактній тертьовій зоні загартованої кінематичної пари, виготовленої зі сталі мартенситного класу, та перетвореннями мікроструктури тертьових поверхонь. Проаналізовано трибологічні характеристики та сигнали акустичної емісії, генеровані тертьовою зоною, за періодичної зміни швидкості обертання контртіла. Тертьові поверхні на стадіях перетворення їх мікроструктури досліджено методами оптичної та сканувальної електронної мікроскопії та Оже-спектроскопії. Виявлено природний зв’язок між походженням різних поверхневих мікроструктур та його кінетичну зумовленість конкуренцією між паралельно активованими механохімічними процесами: низькотемпературного відпуску гартувального мартенситу, окиснення, масоперенесення нанофрагментів мікроструктури та нанокомпонентів мастильного середовища, зокрема, колоїдних гетерогенних наповнювачів.Посилання
- Міщук О.О. Класифікація авіаційних олив за механізмами їх поверхневої активності при терті // Технологические системы. – 2000. – № 1. – С. 22–26. - [http://technological-systems.com/index.php/Home].
- Міщук О.О., Богайчук А.В. Вплив процесів розкладу структури мартенситу на формування поверхонь пари тертя в мастильному середовищі // Проблеми тертя та зношування: наук.-техн. зб. – К.: НАУ, 2010. – Вип. 54. – С. 121–133. - [http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PTZ/article/view/3196/3154].
- Міщук О.О., Цаплій М.П. Особливості структури сталевих поверхонь тертя в умовах нерівноважного механохімічного активування //Проблеми тертя та зношування. Наук.–тех. зб. – К.: НАУ.– 2011. – №56. – С. 151–165. - [http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PTZ/article/view/3349/3302].
- Филоненко С.Ф., Космач А.П., Косицкая Т.Н. Обработка сигналов акустической эмиссии при трении поверхностей из композиционных материалов //Технологические системы. – 2011. – № 2 (55). – С. 29–35. - [http://technological-systems.com/index.php/Home/ /article/view/412/420].
- Міщук О.О. Методологія Оже-спектрального дослідження тонкоплівкової структури поверхонь тертя //Проблеми тертя та зношування: Наук.-техн. зб. – Київ: НАУ-друк, 2010. – Вип. 53. – С. 59-70. - [http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PTZ/article/view/3642/3701].
- Mishchuk O.A., Kobylyansky E.V., Tsapliy M.P., Ishchuk Yu.L. Peculiarities of lipophilic calcite nanocomposites induced by unstable components / Book of Abstracts for Ukrainian-German Symposium on Physics and Chemistry of Nanostructures and on Nanobiotechnology, Kyiv, Ukraine, September 21-25, 2015. – Kyiv: TOV “TIM-SERVIS”, 2015. – P. 74.
##submission.downloads##
Як цитувати
Міщук, О. О., & Цаплій, М. П. (2019). Кінетичні та механохімічні особливості мікроструктурних перетворень тертьових поверхонь сталі мартенситного класу. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XX). https://doi.org/10.20535/2409-7160.2019.XX.180908
Номер
Розділ
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ МЕХАНІКИ ДЕФОРМІВНОГО ТВЕРДОГО ТІЛА
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.