РОЗРОБКА НОВОГО ПРОЦЕСУ ОСАДЖЕННЯ ПРОФІЛЬОВАННИХ ЗАГОТОВОК
DOI:
https://doi.org/10.20535/2409-7160.2019.XX.181005Ключові слова:
виступи, операція осадження, напружений стан, осьова пористість, високоякісні виробиАнотація
Запропоновано метод кування заготовок, який має на меті осадження профільованих злитків. Запропоновано методику теоретичного дослідження залежностей зменшення розмірів осьової пористості в заготовках на основі скінчено- елементного моделювання. Базовим показником для дослідження була обрана висота виступів чотирипроменевої заготовки. Висота виступів чотирипроменевої заготовки змінювалась в інтервалі 0,75; 0,80 і 0,85. Кут виступів чотирипроменевої заготовки дорівнював 115°. На основі скінчено-елементних досліджень були встановлені середні напруження при осадженні профільованих злитків. На основі цього параметру встановлювався параметр напруженого стану в центральній частині поковки. Запропонована методика проведення експериментів. Експерименти проводилися на моделях зі свинцю та сталі. В результаті скінчено-елементного моделювання визначено, що раціональна відносна висота виступів становить 0,85. Таке співвідношення призводить до максимального зменшення розмірів осьової пористості. Це можна пояснити значною величиною стискаючих середніх напружень при деформуванні осадженням профільованих заготовок. Визначена раціональна величина обтискання, коли проходить максимальне зменшення розмірів осьової пористості. Визначено середні напруження за об’ємом поковки та змінення параметра напруженого стану осадженої профільованої заготовки. Закриття осьової пористості доведено експериментами на моделях зі свинцю та сталі. Впроваджено запропонований спосіб деформування чотирипроменевих профільованих заготовок. Аналіз результатів УЗК дозволив визначити, що виготовлені вироби позбавлені осьових пустот, які вище за вимоги замовника. В результаті встановлена доцільність операції осадження профільованих злитків, що дозволило підвищити щільність внутрішньої будови крупногабаритних заготовок.Посилання
- Chenot J.-L., Fourment L., Ducloux R., Wey E. Finite element modelling of forging and other metal forming processe. Int. J. of Mater. Form., 3 (2011), pp.359-362.
- Skubisz P., Łukaszek-Sołek A., Kowalski J., Sińczak J. Closing the internal discontinuities of ingots in open die forging. Steel Research International, 79 (2008), pp. 555-562.
- Meng F., Labergere C., Lafon P. Methodology of the shape optimization of forging dies. Int. J. of Mater. Form., 3 (2010), pp. 927-930.
- Nowak J., Madej L., Grosman F., Pietrzyk M. Material flow analysis in the incremetal forging technology. Int. J. of Mater. Form., 3 (2010), pp. 931-934.
- Park C.Y., Yang D.Y. A study of void crushing in large forgings. J. Mater. Proc. Technol., 57 (1998), pp. 129–140.
##submission.downloads##
Опубліковано
2019-09-10
Як цитувати
Марков, О. Є., Житніков, Р. Ю., & Мусорін, А. В. (2019). РОЗРОБКА НОВОГО ПРОЦЕСУ ОСАДЖЕННЯ ПРОФІЛЬОВАННИХ ЗАГОТОВОК. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XX). https://doi.org/10.20535/2409-7160.2019.XX.181005
Номер
Розділ
РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧІ ПРОЦЕСИ ПЛАСТИЧНОЇ ОБРОБКИ МАТЕРІАЛІВ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.