ЕФЕКТИВНІСТЬ ЦИФРОВОГО ВИРОБНИЦТВА В МАШИНОБУДУВАННІ

Автор(и)

  • Юрій Володимирович Петраков НТУУ "КПІ" Механіко-машинобудівний інститут, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2409-7160.2020.XXI.208469

Ключові слова:

Верстати з ЧПК, САМ-системи, стабілізація, оптимізація, корекція

Анотація

Представлений аналіз розвитку САМ-систем для проектування управляючих програм верстатів з ЧПК. Доведено, що управління процесом різання повинно здійснюватись за наступним алгоритмом – спочатку стабілізація процесу, потім його оптимізація і нарешті (якщо необхідно) корекція траєкторії формоутворення на останньому, фінішному проході. Оскільки CAM-системи здійснюють управління за апріорною інформацією, то їх ефективність цілком залежить від адекватності такої інформації. Тому, спираючись на принцип, закладений в методі управління за апріорною інформацією, можна стверджувати, що немає альтернативи алгоритму проектування управляючих програм за результатами попереднього моделювання процесу формоутворення різанням з визначенням його головної характеристики, якою є швидкість зрізування припуску.

Посилання

  1. Петраков Ю.В.<, Драчев О.И. Автоматическое управление процесами резания / Старый Оскол: ТНТ, 2019. – 408с. http://javalibre.com.ua/paper_books/book/754463
  2. Петраков Ю.В. Методи управління процесами різання. Вісник ЖДТУ №2 (80), Житомир, 2017.- С.124-134; http://vtn.ztu.edu.ua
  3. Ходоровский Д., Копцевич П. Опыт использования программного комплекса NX + VERICUT в ОАО "ОКБМ Африкантов" при изготовлении импеллеров // CADmaster №2, 2010. – C. 36-40. https://www.cadmaster.ru/magazin/articles/cm_52_06.html
  4. Vericut CGTeh https://boundarysys.com/wp-content/uploads/2019/03/VERICUT_Brochure_70.pdf
  5. Евченко К., Пинчук А. PowerMill 2013: стратегия Vortex и новые возможности для программирования пятиосевой обработки //ж. САПР и графика № 11, 2012. – С. 88 - 91. https://sapr.ru/article/23449
  6. Machine DNA Profiler — новая технология оптимизации управляющих программ для станков с ЧПУ от компании Delcam // ж. САПР и графика № 6, 2012. – С. 80 – 81. https://sapr.ru/article/23078
  7. SolidCAM iMachining // https://www.solidcam.com/ru/imachining/traektorii-imachining/
  8. Модуль iMachining // ж. Высокие технологии. Сайт http://vys-tech.ru/2018/02/02/imachining/
  9. iMachining 3D. Логическое развитие технологи // ж. CADmaster, № 2, 2012. – С. 52-58. https://www.cadmaster.ru/magazin/articles/cm_69_10.html
  10. Мигович А. В., Петраков Ю. В. Технології iMachining для верстатів з ЧПК // Інновації молоді в машинобудуванні (Youth Innovations in Mechanical Engineering). За заг. ред. Данильченка Ю. М. – К. : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. – № 2. – 518 с., С. 455-461. http://imm-mmi.kpi.ua/proc/article/view/201962/pdf_168
  11. Кабалдин Ю.Г., Шатагин Д.А., Колчин П.В., Кузьмишина А.М, Аносов М.С.. Искусственный интеллект и кибер-физические механообрабатывающие системы в цифровом производстве. Нижегородский государственный технический университет им. Р. А. Алексеева, Москва, 2018, 329 с. https://www.nntu.ru/frontend/web/ngtu/files/org_structura/instit_fakul_kaf_shkoly/ips/novye_vozmozhnosti_dlya_kazhdogo/cifrovizatsyya_mashinostr_proizv/mon_ii_i_kiberfiz_mehobr_sist_v_cifr_proizv.pdf
  12. Чуркин М.Г., Поздышев А.И., Мальцев И.В. Разработка управляющих программ в системе SIEMENS NX для обработки сложных пространственных конструкций агрегатов летательных аппаратов // Машиностроение и автоматизация Труды Нижегородского государственного технического университета им. Р.Е. Алексеева № 2(109), 2015.- С.113-122 https://cyberleninka.ru/article/n/razrabotka-upravlyayuschih-programm-v-sisteme-siemens-nx-dlya-obrabotki-slozhnyh-prostranstvennyh-konstruktsiy-agregatov-letatelnyh
  13. Липсте И. Динамические траектории Mastercam // CAD/CAM/CAE Observer #7 (91) / 2014. C.50-54. http://www.cadcamcae.lv/N91/50-54.pdf
  14. Петраков Ю.В., Мацкивский А.С. Моделирование системы адаптивного управления на токарном станке С ЧПУ // Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем. Вип. № 38, 2016. – C. 12-17. http://www.dgma.donetsk.ua/science_public/reliability_instrument/archieve
  15. Петраков Ю. В., Мацківський О. С. Оптимізація периферійного фрезерування кінцевими фрезами // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Серія: Машинобудування. - 2016. - № 1. - С. 88-94. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_mash_2016_1_14
  16. Petrakov Y. Control of grinding polygonal surfaces // Mechanics and Advanced Technologies #3 (81), 2017. – C. 34-39. https://www.researchgate.net/publication/322135495_Control_of_grinding_polygonal_surfaces
  17. ESPRIT на предприятиях Украины. Опыт внедрения и использования // Технический Центр «ВариУс» https://varius.com.ua/stati/stat_esp/24836-2/

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-09

Як цитувати

Петраков, Ю. В. (2020). ЕФЕКТИВНІСТЬ ЦИФРОВОГО ВИРОБНИЦТВА В МАШИНОБУДУВАННІ. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XXI). https://doi.org/10.20535/2409-7160.2020.XXI.208469

Номер

№ XXI (2020): Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта

Розділ

ПРОГРЕСИВНА ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ МАШИНОБУДУВАННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.