Вплив високочастотної механічної проковки на живучість стикових зварних з'єднань

Автор(и)

  • Вячеслав Олексійович Дегтярев Інститут проблем міцності імені Г. С. Писаренка НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2409-7160.2020.XXI.212071

Ключові слова:

високочастотна механічна проковка

Анотація

На прикладі випробувань зварних з'єднань зі сталі Ст.3, у тому числі з втомними пошеодженнями, аналізується вплив ВМП на живучість та швидкість зростання тріщини втоми.

Біографія автора

Вячеслав Олексійович Дегтярев, Інститут проблем міцності імені Г. С. Писаренка НАН України

ст. наук. співробітник

Посилання

нема

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-09

Як цитувати

Дегтярев, В. О. (2020). Вплив високочастотної механічної проковки на живучість стикових зварних з’єднань. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XXI). https://doi.org/10.20535/2409-7160.2020.XXI.212071

Номер

№ XXI (2020): Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта

Розділ

РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧІ ПРОЦЕСИ ПЛАСТИЧНОЇ ОБРОБКИ МАТЕРІАЛІВ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.