МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЗАКРИТОГО РАДІАЛЬНОГО ВИДАВЛЮВАННЯ РІЗНОТОВЩИННИХ ФЛАНЦІВ

Автор(и)

  • П. Б. Абхарі ДДМА, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2409-7160.2020.XXI.212421

Ключові слова:

закрите радіальне видавлювання, моделювання процесу, різнотовщинні фланці, обробка металів тиском, ОМТ, кінематична схема, штампове оснащення, заготовка, деформація, закрита матриця, сила розкриття матриці, видавлювання, тиск

Анотація

Процеси радіального видавлювання мають велику кількість кінематичних схем, а їх здійснення відрізняються різноманітністю деталей. Особливістю процесів радіального видавлювання є складний режим силового впливу як на заготовку, що деформується, так і на елементи штампового оснащення. Завданням теоретичного аналізу процесів видавлювання в закритих матрицях є визначення сили видавлювання і сили розкриття матриці. Аналіз характеру зміни сил видавлювання показує, що при зменшенні висоти робочої порожнини різко зростає тиск, що пов'язано зі збільшенням ступеня деформа-ції. Вплив діаметральних розмірів фланця у всіх випадках радіального видавлювання однако-вий: збільшення зовнішнього діаметра фланця однозначно пов'язане з величиною робочого хо-ду пуансона і супроводжується плавним зростанням робочих навантажень. Вплив радіусу заок-руглення кутів матриці на значення сил радіального видавлювання носить більш складний ха-рактер. При збільшенні значень радіуса заокруглення знижуються сили в початковій стадії про-цесу, так як при цьому для заповнення порожнини і формування осередку деформації необхідно більше часу. У міру розвитку процесу після досягнення металом плоскопаралельної ділянки кругової порожнини, відмінності в силах згладжуються. Розкриття матриці і величини сил видавлювання можна також знизити і за рахунок застосування суміщених схем видавлювання.

Посилання

Алиева Л. И. Совершенствование процессов комбинированного выдавливания: монография / Л. И. Алиева.

Краматорск: ООО «Тираж - 51». 2018. – 352 с. ISBN 978-966-379-846-2.

Алиев И. С. Технологические процессы штамповки радиальным выдавливанием в закрытых штампах / И. С. Алиев, П. Б. Абхари, А. А. Еремина // Обработка материалов давлением : сб. науч. тр. – Краматорск : ДГМА, 2015. – № 2 (41). – С. 166–172.

Алиева Л. И. Исследование процессов радиального выдавливания методом конечных элементов / Л. И. Алиева, П. Абхари, Я. Г. Жбанков // Обработка материалов давлением : сборник научных трудов. – Краматорск : ДГМА, 2009. – №1 (20). – С. 19–24.

Алиева Л. И. Силовые режимы радиального выдавливания деталей с высоким фланцем / Л. И. Алиева, Я. Г. Жбанков, П. Абхари // Кузнечно-штамповочное производство. Обработка материалов давлением. – 2010. – № 4. – С. 24–26.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-09

Як цитувати

Абхарі, П. Б. (2020). МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЗАКРИТОГО РАДІАЛЬНОГО ВИДАВЛЮВАННЯ РІЗНОТОВЩИННИХ ФЛАНЦІВ. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XXI). https://doi.org/10.20535/2409-7160.2020.XXI.212421

Номер

№ XXI (2020): Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта

Розділ

РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧІ ПРОЦЕСИ ПЛАСТИЧНОЇ ОБРОБКИ МАТЕРІАЛІВ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.