Установка і методика випробувань на зносостійкість елементів ендопротезів скронево-нижньощелепних суглобів

Автор(и)

  • Олександр Панасович Заховайко Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Україна https://orcid.org/0000-0002-6841-3667
  • Микола Шидловський Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Україна https://orcid.org/0000-0002-2412-3924
  • Андрій Копчак Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Україна https://orcid.org/0000-0002-3272-4658
  • Ростислав Терлецький Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Україна
  • Єгор Овчаренко Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2409-7160.2020.XXI.212787

Ключові слова:

скронево-нижньощелепний суглоб, ендопротез, зносостійкість, циклічні навантаження, випробувальна установка, відтворення рухів елементів суглоба

Анотація

Розглядаються питання циклічної міцності та зносостійкості елементів протезів скронево-нижньощелепних суглобів, аналізується сучасний стан проблеми вибору біосумісних матеріалів для їх виготовлення, які б забезпечили тривалу і безвідмовну експлуатацію ендопротезу без нанесення шкоди здоров’ю людини. Приведений опис установки та методики довготривалих випробувань на стирання контактних поверхонь елементів ендопротезів. Спроектована установка забезпечує в процесі експерименту умови роботи випробувального зразка, які максимально імітують відносні рухи та жувальне навантаження в реальному ендопротезі. Наводяться результати та аналіз тестових випробувань, за яких було відтворено 106 циклів роботи зразка суглоба при заданому функціональному навантаженні 50 Н, що відповідає навантаженню та кількості рухів, які в середньому сприймає скронево-нижньощелепний суглоб протягом одного року.

Посилання

Abid Haleem, Mohd Javaid. Polyether ether ketone (PEEK) and its 3D printed implants applications in medical field / A. Haleem, M. Javaid. // Clinical Epidemiology and Global Heatlth. – 2019. – С. 571–577.

N. De Meurechy, A. Braem, M.Y. Mommaerts. Biomaterials in temporomandibular joint replacement: current status and future perspectives – a narrative review, International Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, Volume 47, Issue 4, 2018, Pages 518-533.

Louis G. Mercuri. The role of custom-made prosthesis for temporomandibular joint replacement, Revista Española de Cirugía Oral y Maxilofacial, Volume 35, Issue 1, 2013, Pages 1-10.

Анурьев В.И. Справочник конструктора машиностроителя: в 3 т. / ред. И. Н. Жесткова − Москва : Машиностроение. 2001.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-07

Як цитувати

Заховайко, О. П., Шидловський, М., Копчак, А., Терлецький, Р., & Овчаренко, Є. (2020). Установка і методика випробувань на зносостійкість елементів ендопротезів скронево-нижньощелепних суглобів. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XXI). https://doi.org/10.20535/2409-7160.2020.XXI.212787

Номер

№ XXI (2020): Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта

Розділ

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ МЕХАНІКИ ДЕФОРМІВНОГО ТВЕРДОГО ТІЛА

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.