Дослідження експлуатаційних особливостей використання теплових акумуляторів на автотранспорті

Автор(и)

  • Олександра Клюєва Херсонський національний технічний університет, Україна
  • Сергій Русанов Херсонський національний технічний університет, Херсон, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2409-7160.2021.XXII.239144

Ключові слова:

накопичення тепла, корозія, вимірювання корозії

Анотація

Для полегшення пуску двигуна внутрішнього згоряння в зимовий час часто використовується передпусковий підігрів двигуна, що надає можливість не тільки підвищити комфорт пуску, а й зменшити викиди відпрацьованих газів, підвищити ресурс двигуна. Саме тому актуальною проблемою є вибір оптимальних теплоакумуляційних матеріалів, які б мали з одного боку достатню теплоефективність, а з іншого боку задовільнили б експлуатаційні вимоги, стосовно корозійної активності тощо. Зокрема, октогідрат барію, що використовується в наших дослідженнях, є корозійно-агресивним, хоча і має високий показник теплоти фазового переходу. В роботі досліджувалися середовища, які є звичайними робочими рідинами для теплопереносу при акумулюванні теплоти: тосол, антифриз, вода; теплоакумуляційні матеріали – парафіни та октогідрати, а в якості досліджуваного стосовно корозії матеріалу розглядалася сталь Ст3. В роботі використовувався робочий діапазон температур. Було виявлено, що швидкість корозії 3 мм за рік у середовищах тосолу та антифризу вимагає вибору антикорозійного покриття чи пошуку нового матеріалу, що буде вступати в реакцію.

Посилання

  1. Gil A., Medrano M., Martorell I., Lázaro A., Dolado P., Zalba B. State of the art on high temperature thermal energy storage for power generation. Part 1 — Concepts, materials and modellization, Renew Sustain Energy Rev, 14. 2010, pp. 31-55
  2. Miró L., Gasia J., Cabeza L.F. Thermal energy storage (TES) for industrial waste heat (IWH) recovery: A re-view Apply Energy, 179, 2016, pp. 284-301
  3. Sharmaa A., Tyagib V.V., Chena C.R., Buddhib D. Review on thermal energy storage with phase change mate-rials and applications, 2009, pp. 318-345.
  4. Kenisarin M.M., High-temperature phase change materials for thermal energy storage: Renew Sustain Energy Rev, 14. 2010, pp. 955-970.
  5. Тепловий акумулятор системи передпускового прогріву двигуна внутрішнього згорання: пат. 137780 України, МПК F02N 17010 / Русанов С. А., Клюєв О. І., Аппазов Е. С., Луняка К. В., Коновалов Д. В., Мацків Б. М.; опубл. в бюл. № 21, 2019.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-21

Як цитувати

Клюєва, О., & Русанов, С. (2021). Дослідження експлуатаційних особливостей використання теплових акумуляторів на автотранспорті. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XXII). https://doi.org/10.20535/2409-7160.2021.XXII.239144

Номер

№ XXII (2021): Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта

Розділ

ПРОГРЕСИВНА ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ МАШИНОБУДУВАННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Олександра Клюєва

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.