Проектування технічних об’єктів і систем
DOI:
https://doi.org/10.20535/2409-7160.2021.XXII.240483Ключові слова:
методи проектування; базові характеристики виробу, психологічні чинники творчої діяльності; особистих якостей інженера.Анотація
В практичній діяльності інженера-механіка все актуальнішим є застосування теоретичних положень сучасних методів проектування. Базові характеристики будь-якого нового виробу в ході його експлуатації, які можуть проявлятися індивідуально або ж комбінуватися: 1. Здатність чинити (у різних сенсах) опір механічним навантаженням. 2. Здатність чинити опір температурним діям. 3. Маса на одиницю об'єму (щільність). 4. Різні форми взаємодії з випромінюванням, наприклад, здатність пропускати світло у видимому діапазоні (прозорість). 5. Характеристика по відношенню до провідності струму (матеріали-провідники, матеріали-ізолятори і напівпровідники). 6. Характеристики по відношенню до агресивних хімічних середовищ. 7. Бар'єрні властивості по відношенню до газів. 8. Вартість. Виготовленню будь-якого нового виробу передує створення його моделі, тобто проектування, яке являє собою послідовність виконання взаємообумовлених дій – процедур. Процес проектування ведеться в умовах інформаційного дефіциту. На проектування впливають також психологічні чинники творчої діяльності. А такі стратегії, як осла Бурідана, Одіссея, Обломова, Антисфена понижують ефективність створення нових виробів. Бар'єри не завжди легко переборні, але зазвичай є можливість зменшити накладаються ними обмеження. Успіх також залежить і від особистих якостей інженера.Посилання
- Зінько Р.В. Морфологічне середовище для дослідження технічних систем: монографія / Р.В.Зінько. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 386 с.
- Лебедєв А.А. Введення в аналіз і синтез систем: Навчальний посібник / А.О. Лебедєв. – М.: МАІ, 2001. – 352с.
- Основи проектування і моделювання: Навчально – методичний посібник / Уклад. Хоменко Л.М. – Умань: ФОП Жовтий О.О., 2016. – 125 с.
- Черков Л.Б. Основы методологии проектирования машин. – М.; Изд-во "Машиностроение", 1988. – 152 с.
- Мартино Дж. Технологическое прогнозирование. – М.: Изд-во "Прогресс". 1977. – 579c.
- Щербина В.Ю. Курс лекцій «Методологія проектування». – К.: Видавництво “ЕКМО”, 2010. – 168с.
- Конспект лекцій з кредитного модуля «Сучасні методи проектування» для студ. денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, магістр зі спеціальності 131 «Прикладна механіка» спеціалізації «Машини і технології паковання» / Уклад.: І.О. Казак. – К.: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2017. – 65 с.
- Афанасьєва О.В. Теорія і практика моделювання складних технічних систем: Навчальний посібник / О.В. Афанасьєва, Є.С. Голік, Д.А. Первухін. – Спб: СЗТУ, 2005. – 131с.
- Стёпин В.С. Философия науки и техники: Учебник / В.С. Стёпин, В.Г. Горохов, М.А. Розов. – М.: Гарда-рики, 1996. – 400 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
2021-09-21
Як цитувати
Зінько, Р. (2021). Проектування технічних об’єктів і систем. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XXII). https://doi.org/10.20535/2409-7160.2021.XXII.240483
Номер
Розділ
ПРОГРЕСИВНА ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ МАШИНОБУДУВАННЯ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.