АНАЛІТИЧНА МОДЕЛЬ ПЛОСКОГО ГЕРМОШПАНГОУТА ПАСАЖИРСЬКОГО ЛІТАКА З РІЗНОТОВЩИННОЮ СТІНКОЮ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2409-7160.2018.XIX.242884Ключові слова:
скінченоелементний аналіз;Анотація
З метою розв’язання актуальної у авіабудуванні задачі скорочення витрат часу на вибір оптимальних варіантів конструкторських рішень, розроблена аналітична модель для розрахунку регулярної зони плоского підкріпленого гермошпангоута пасажирського літака з урахуванням різнотовщинності його стінки. За основу прийнята модель С. П. Тимошенка циліндричного згину пластини. Вплив стовщеної частини пластини,
підкріплюючого ребра і заклепок враховується шляхом введення у модель пружних елементів відповідної жорсткості. Адекватність моделі оцінюється порівнянням з результатами скінченоелементного аналізу. Робиться висновок про прийнятність розробленої моделі для застосування на етапах ескізного проектування.
Посилання
- S.Timoshenko, S.Woinowsky-Krieger Theory of Plates and Shells, – McGraw-Hill Book Company inc, 1959 – 635 c.
- MSC Nastran 2012.2 Quick Reference Guide, – MSC.Software Corporation, 2012 – 3500 c.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.