ДРУГИЙ ЕТАП НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФЕСОРА ЯКОВА МИКОЛАЙОВИЧА МАРКОВИЧА

Автор(и)

  • І.Г. Савчинський Вінницький національний технічний університет, м. Вінниця, Україна, Україна
  • Вячеслав Андрійович Тітов КПІ ім. Ігоря Сікорського, м. Київ, Україна, Україна
  • Ольга Холявік КПІ ім. Ігоря Сікорського, м. Київ, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2409-7160.2018.XIX.242894

Ключові слова:

етап наукової діяльності, професор

Анотація

Народився Маркович Яків Миколайович у 1872 році. У 1897 році закінчив Харківський технологічний інститут. З 1998 року працював техніком на Харківському паровозобудівному заводі та працював конструктором на інших харківських підприємствах. Більше року стажувався в Німеччині, в Дортмундській вищій технічній школі. З 1 квітня 1903 року знаходиться в службі, чині на посаді надворного радника. Я.М. Марковича запросили до КПІ читати лекції та керувати дипломним проектуванням з курсу обробки металів тиском. Крім того, він керував заняттями з технічного креслення та проектуванням підйомних машин у студентів механічного та інженерного відділень.

Посилання

  1. 50 лет Киевского ордена Ленина политехнического института. Сб. научных трудов – Киев: ВНИТОМАШ, 1948. – 255с.
  2. Механіко-машинобудівний факультет. Нарис історії / Під ред. М.І Бобир, В.К. Буслов, Ю.Є. Кирилюк – К.: МІВВЦ, 1998. – 192с.
  3. Механіко-машинобудівний інстит. Нарис історії / Під загальною ред. М.І. Бобиря, А.К. Скуратовського– Київ: НТУУ “КПІ” 2003. – 229с.
  4. КПІ. Перше століття: Історичний огляд / Авт.-упоряд.: В.І. Лиховодов, та інш. // Під загальною ред. М.З. Згуровського – К.: – Такі справи, 2007. – 284с.
  5. Евстратов В.А. Теория обработки металлов давлением – Харьков: Вища школа, Из-во при Харьк. Ун- те, 19891. – 248с.
  6. Баклан Н.Ф. История развития специальности обработки металлов давлением / Киевский индустриальный институт. Юбилейный сборник к 40-летию института – К.: 1939. – с.141-145.
  7. 75 лет кафедре “Машины и технология обработки металлов давлением” Донского государственного технологического университета. / Заготовительные производства в машиностроении, №7, 2009. – с.24-27.
  8. Бобир М.І., Тітов В.А. Кафедрі механіки пластичності матеріалів та ресурсозберігаючих процесів НТУУ «КПІ» - 80 років. Історія, сьогодення та перспектива / Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Серія «Машинобудування», 201щ, №60. – с. 2-10.
  9. Киевский Политехнический институт Очерк истории.- Киев: "Наукова думка", 1995.- 320 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-22

Як цитувати

Савчинський, І., Тітов, В. А., & Холявік, О. (2018). ДРУГИЙ ЕТАП НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФЕСОРА ЯКОВА МИКОЛАЙОВИЧА МАРКОВИЧА. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XIX). https://doi.org/10.20535/2409-7160.2018.XIX.242894

Номер

№ XIX (2018): 2018-XIX Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта

Розділ

ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ ІНЖЕНЕРНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.