Щодо визначення параметрів ядер поперечної повзучості

Автор(и)

  • Віра Резнік Інститут механіки НАН України, Україна
  • Олексій Ушаков Інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2409-7160.2023.XXIII.265690

Ключові слова:

Поперечна повзучість, параметри ядер поперечної повзучості, квантиль статистики, функція повзучості, дробово-експоненційне ядро, параметри ядер

Анотація

Стаття присвячена методиці визначення параметрів ядер поперечної повзучості лінійно-в’язкопружних матеріалів за умов складного напруженого стану. Проблематика: Однією з основних задач в теорії в’язкопружності є задача вибору структури ядра спадковості та визначення параметрів ядер. Задача є актуальною, оскільки від правильного визначення невідомих параметрів  суттєво залежить термін експлуатації елементів конструкцій. Мета дослідження:  Метою роботи є розробка методу визначення параметрів ядер поперечної повзучості та проведення апробації отриманих результатів на задачах розрахунку деформацій поперечної повзучості. Методика реалізації: Оскільки дана методика справедлива лише для лінійних матеріалів, то на першому етапі обґрунтовується лінійність в'язкопружних властивостей. Параметри ядер  знаходимо на підставі гіпотези існування єдиної кривої повзучості, існування якої представлено в довірчому інтервалі в межах 10%.  В якості ядра спадковості використовуємо дробово-експоненціальне ядро. Задача зводиться до мінімізації функціоналу квадратичного відхилення експериментальних даних від розрахункових. Висновки: На підставі отриманих результатів можна зробити висновок про працездатність наведеної методики як для «Оргскла СТ-1» так і для інших лінійних матеріалів. Максимальне відхилення розрахункових даних від експериментальних складає 5%.

Посилання

  1. Голуб В.П., Кобзарь Ю.М., Рагулина В.С. Метод определения параметров ядер наследственности нелинейно-вязкоупругих материалов с использованием весовых функций // Теорет и прикл. механика. 2009. Вып. 46. С. 70–80.
  2. Голуб В.П., Кобзарь Ю.М., Рагулина В.С. Метод определения параметров ядер наследственности в нелинейной теории вязкоупругости. // Прикл. механика. 2011. Том 47, №3. С. 75–88.
  3. Голуб В.П., Кобзарь Ю.М., Рагулина В.С. К задаче определения параметров ядер наследственности изотропных нелинейно-вязкоупругих материалов при сложном напряженном состоянии // Теорет. и прикл. механика. 2012. Вып. 5(51). – С. 26–35.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-06

Як цитувати

Резнік, В., & Ушаков, О. (2023). Щодо визначення параметрів ядер поперечної повзучості . Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XXIII), 41–44. https://doi.org/10.20535/2409-7160.2023.XXIII.265690

Номер

№ XXIII (2023): ПРОГРЕСИВНА ТЕХНІКА, ТЕХНОЛОГІЯ ТА ІНЖЕНЕРНА ОСВІТА

Розділ

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ МЕХАНІКИ ДЕФОРМІВНОГО ТВЕРДОГО ТІЛА

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Віра Сергіївна Резнік, Олексій Ушаков

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.