Дослідження структурної неоднорідності високоміцних листових матеріалів

Автор(и)

  • Володимир Швець Інститут проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України, Україна
  • Павло Булах Інститут проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України, Україна
  • Олександр Масло Інститут проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2409-7160.2023.XXIII.278902

Ключові слова:

твердість, пошкоджуваність, структурна неоднорідність, метод LM-твердості, неруйнівний контроль

Анотація

Робота присвячена актуальній науково-практичній задачі застосування методів досліджень процесів накопичення пошкоджень в металах в умовах активної експлуатації конструкцій та вибору необхідних параметрів, що характеризують ступінь деградації матеріалу, для оцінки несівної здатності конструктивних елементів із врахуванням їх поточної пошкоджуваності.

Описано апробацію методу експрес – контролю для діагностики поточного стану поверхні великої площі за характеристиками розсіяння значень твердості матеріалів. Показано, що отримати кількісну характеристику стану металу можна за допомогою методу LM – твердості, згідно з яким в якості інформаційних ознак стану металу приймаються параметри розсіювання значень твердості. Експериментальні результати отримано при дослідженні високоміцних матеріалів типу Armox 500T, Hardox 450 тощо. Отримані результати дозволили підвищити якість неруйнівного контролю металу за характеристиками розсіяння значень твердості матеріалів і виконати ряд практичних робіт щодо оцінки стану реальних заготовок металу, що використовуються при створенні відповідальних технічних виробів чи елементів конструкцій.

Посилання

F. Bjørheim, D. G. Pavlou, and S. C. Siriwardane, “Hardness measurements as a technique for measuring accumulated fatigue damage”, Int. J. Struct. Integr., vol. 13 o. 4, pp. 699-716, Jun. 2022, doi:10.1108/IJSI-04-2022-0061

M. R. Muzyka, V. P. Shvets and A. V. Boiko, “Procedure and instruments for the material damage assessment by the LM-Hardness method on the in-service scratching of structure element surfaces”,

Strength Mater., vol. 52, pp. 432–439, Aug. 2020.

M. Saleh et al., “Relationship between damage and hardness profiles in ion irradiated SS316 using nanoindentation – Experiments and modelling”, Int. J. Plast., vol 86, pp 151-169, Nov. 2016, doi.org/10.1016/j.ijplas.2016.08.006

B. R. Cardoso, C. F. T. Matt, H. C. Furtado and L. H. de Almeida, “Creep damage evaluation in high-pressure rotor based on hardness measurement”, JMEP, vol. 24, pp. 2784–2791, May 2015.

H. C. Furtado, L. H. de Almeida, J. Dille and I. Le May, “Correlation between hardness measurements and remaining life prediction for 2.25Cr-1Mo steel used in power plants”, JMEP, vol. 19, pp. 558–561, Jul. 2010.

M. R. Muzyka and V. P. Lamashevskii. “Assessment of the service reliability of elastoplastic sheet materials from hardness parameters”, Strength Mater., vol. 49, pp. 472–478, Oct. 2017.

O. M. Maslo, P. O. Bulakh, V. P. Shvets and A. A. Kotlyarenko, “Application of the LM-Hardness method to assess the current material state of structural elements”, Strength Mater., vol. 54, pp. 30–640, Nov. 2022.

F. F. Giginyak and O. M. Maslo, “A relationship between damage in 10GN2MFA steel and low-cycle strain-controlled loading at different deformation frequencies”, Strength Mater., vol.49, pp. 343–348, Jul. 2017.

DSTU 7793. Metallic Materials. Determination of the level of scattered damages by the LM-Hardness method [in Ukrainian], Valid since April 1, 2017.

Luo Li, T. Khraishi and Yu-Lin Shen “Investigation of the effect of indentation spacing, edge distance and specimen thickness on the measurement of hardness”, J. Mech. Sci. Technol., vol.37, pp. 687–696, Jan. 2023

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-09

Як цитувати

Швець, В., Булах, П., & Масло, О. (2023). Дослідження структурної неоднорідності високоміцних листових матеріалів. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XXIII), 165–167. https://doi.org/10.20535/2409-7160.2023.XXIII.278902

Номер

№ XXIII (2023): ПРОГРЕСИВНА ТЕХНІКА, ТЕХНОЛОГІЯ ТА ІНЖЕНЕРНА ОСВІТА

Розділ

ПРОГРЕСИВНА ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ МАШИНОБУДУВАННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Володимир Швець, Павло Булах, Олександр Масло

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.