Верстатобудування-серцевина машинобудування

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/.2024.XXIV.322338

Ключові слова:

верстат, міждисциплінарний підхід, автоматизація, роботизація, генетичне передбачення

Анотація

Проаналізований стан виробництва верстатів в Україні в минулому і сучасному. Запропоновані заходи по відновленню верстатобудування в майбутньому і підготовці кадрів для успішної реалізації з врахуванням викликів Індустрія 4.0 і наближення Індустрія 5.0. Зроблений наголос на міждисциплінарний підхід, використання новітніх технологій і конвергенції знань. Наведені приклади верстатів нового покоління.

Посилання

  1. Кузнєцов Ю.М. Сучасний стан, перспективи розвитку і виробництва металорізальних верстатів в Україні // Вісті Академії інженерних наук України, №1(41), 2011. с. 2–10.
  2. Шинкаренко В.Ф. Генетическое предвидение как системная основа в стратегии управления инновационным развитием технических систем // Праці Таврійського держ. агротехн. унів. – Вип. 11. Том 4. – 2011. с. 3–19.
  3. Yuriy Kuznetsov, Vasyl Shynkarenko. The genetic approach is the key to innovate synthesis of complicated technical systems // Journal of the Technical University – Sofia, Plovdiv branch, Bulgaria. Fundamental sciences and application, Vol. 16, book 2, 2011. pp. 15–34.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-27

Як цитувати

Кузнєцов, Ю. (2024). Верстатобудування-серцевина машинобудування. Матеріали науково-технічної конференції "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта", (XXIV), 167–170. https://doi.org/10.20535/.2024.XXIV.322338

Номер

№ XXIV (2024): Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта

Розділ

Конструювання та дизайн машин

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.